Дивитись глибше у своє серце...

Що потрібно людині, щоб зрозуміти своє серце? — Тиша? Хороша книга? Фільм? Музика? Випадкова непередбачувана ситуація? Мабуть, якщо б зібрати консиліум усіх філософів світу, вони б не дійшли згоди у такому простому запитанні, адже кожне серце неповторне і єдине.

Проте у нашому житті бувають миті, коли серця об’єднуються і б’ються воєдино. Таке спільне серцебиття мали змогу відчути аніматори парафії свв. Ольги та Єлизавети на реколекціях для молоді, які відбулися у Східниці 26-28 грудня 2014 року.

Темою реколекцій слугувало одне, на перший погляд просте, слово: «покаяння». Проте після спільних розважань усі присутні мали змогу поглибити розуміння змісту цього слова. 

Під час роздумів над окресленою темою порушувались такі питання, як: гріхопадіння, ставлення Бога до людських прогрішень, виникнення мотивів, які породжують гріхи, обговорювався зміст кожної із десяти Божих Заповідей, а також присутні  намагались окреслити критерії іспиту сумління.

Надзвичайно захопливо, що усі ці духовні роздуми були доповнені гарними піснями, походом у гори, відвідуванням історико-культурної пам’ятки міста-фортеці Тустані, спільною молитвою та розважаннями над уривками із Святого Письма. 

Щиро дякуємо о. Володимиру та брату Миколі, які ділилися з нами не лише своїми знаннями, але й дарували кожному свою щиру любов. Також велику подяку хочу висловити Шаламазі Дзвінці та Мокрик Улянці, які багато свого вільного часу виділяли для приготування смачних страв для спільноти. Дівчатка, ми цінуємо вашу працю.

І хоча я не закінчувала філософських факультетів, хочу у кінці статті повернутись на її початок і постаратись відповісти на першочергове запитання: «Що потрібно людині, щоб зрозуміти своє серце?» Й нехай моє твердження буде одним із помилкових, але вважаю, що пізнання наших сердець відбувається не завдяки книгам, музиці, фільмам і т.д., а завдяки людям, які нас оточують, які нас надихають, а вищеперераховані елементи є лише похідними діями від простого спілкування.

Думаю, на реколекціях кожен зумів збагнути ще одну із частинок свого серця, завдяки щирому спілкуванню та любові, яку кожен дарував один одному.

Мар’яна Гетьманчук